Ну чего прицепились?..
Вы говорите, у меня большой живот... Вы говорите, я плохо дышу... Вы говорите, без физкультуры я досрочно того... врежу дуба.
Ну, физкультура, ну, правильно, штука полезная!.. Разве я против нее? Разве я какой-нибудь консерватор? Я ведь не против.
Я против чего? Я против штампа, против шаблона.
Вот вы меня агитируете, агитируете — иди, мол, на стадион, одевай спортивный костюм, берись за штангу, бегай. Чем больше будешь бегать, тем дальше убежишь от того же... от дуба. Скорее на стадион!
Я понимаю это. А вот вы не понимаете, что у каждого может быть своя физкультура.
С чего начинается мой день? Именно с бега. Я бегу на базар — за овощами, мясом, рыбой, фруктами. Принес домой — бегу в другом направлении: за хлебом и молоком.
Вы знаете, какую скорость я при этом развиваю? Как у зайца. Я же должен к работе успеть везде, потому что жена только одну прическу делает целый час. А ей еще нужно платье, чтобы выгладеть, ногти сделать. Она ведь не на Луне работает, она ведь в коллективе!.. Так кто мне поможет? Дети? Они еще малы.
Детям, между прочим, нужно в темпе завтрак сделать. И жене тоже.
Вы агитируете по штанге. Говорите, без отягощений руки делаются как кисель. А вы знаете, сколько весят авоськи, что я их тяну с базара? В каждой, пусть они сгорят, по двадцать килограммов! Плохое упражнение? Поверьте, когда их тянешь, да еще на скорости, язык вываливается. Водные процедуры? Но ведь из меня и так пот льется потоком. Даже мокрый след за спиной остается, как за автополивщиком.
Вы говорите, если сжимать и крутить теннисный мячик, кисти отлично развиваются. А вы пробовали выкрутить целую гору мокрого белья? Не то что руки – плечи выкручиваются. А белье еще нужно просушить. Чтобы веревку детишки не оборвали, ты стремишься ее натянуть как можно лучше, ты становишься на самые кончики пальцев и тянешься к самой высокой ветви. Разве плохое упражнение по растяжению?
Вы говорите, нужно больше на природе бывать, дышать свежим воздухом. А где, по-вашему, я выбиваю ковры в доме? На черном дворе, у помойки.
Вы говорите, ради хорошей осанки нужно почаще разгибаться и сгибаться. Не возражаю. Но ведь в нашей семье четыре тахты, на каждой по шесть подушек. Пока их разложишь на ночь, а потом утром соберешь — знаете, сколько это сгибаний? Спина трещит!..
А потом снова бежать на работу. Там, правда, я целый день сижу за счетом. Зато после работы опять-таки бежать домой; меня ждут вечерние упражнения: для рук — пылесос, для ног — натирание пола, водные процедуры — над раковиной с грязной посудой.
Женщина? Ну что женщина? Жену в это время не оторвешь от телевизора, потому что там капитан Клосс такое вытворяет, такие трюки отмачивает... Жена мне пересказала все двадцать серий. Чудо! А майор Вихрь... А Банионис в роли разведчика!.. Вы хотите, чтобы я лишил ее такого, развлечения после целого рабочего дня? Чтобы она ничего не видела, чтобы оставалась темной, как ночь, чтобы над ней весь коллектив смеялся?
Я же люблю ее, я не переживу такого стыда (ее)!
Вы говорите, ничего не поделаешь, нужно как-то приспособиться к эмансипации женщин, что при эмансипации мужчин будет немного легче. А разве я против? Разве я ради своей возлюбленной не готов ждать мужской эмансипации сколько угодно? Я же ни против чего не возражаю. Я же не пристаю к вам со своим временным затруднением. Это вы ко мне пристаете — на стадион, на стадионе А когда? Ночью? Может, вы за меня хоть немного поспите?
Ей-богу, не понимаю, чего вы ко мне прицепились!
***
НУ ЧОГО ПРИЧЕПИЛИСЯ?..
Ви кажете, в мене великий живіт... Ви кажете, я погано дихаю... Ви кажете, без фізкультури я достроково того... вріжу дуба.
Ну, фізкультура, ну, правильно, штука корисна!.. Хіба я проти неї? Хіба я консерватор якийсь? Я ж не проти.
Я проти чого? Я проти штампу, проти шаблону.
Ось ви мене агітуєте, агітуєте — йди, мовляв, на стадіон, одягай спортивний костюм, берись за штангу, бігай. Чим більше бігатимеш, тим далі втечеш від того самого... від дуба. Мерщій на стадіоні!
Я це розумію. А от ви не розумієте, що в кожного може бути своя фізкультура.
З чого починається мій день? Саме з бігу. Я біжу на базар — по овочі, м’ясо, рибу, фрукти. Приніс додому — біжу в іншому напрямку: по хліб і молоко.
Ви знаєте, яку швидкість я при цьому розвиваю? Як у зайця. Я ж повинен до роботи встигнути скрізь, бо дружина лише одну зачіску робить цілу годину. А їй ще треба плаття випрасувати, нігті почистити. Вона ж не на Місяці працює, вона ж у колективі!.. Так хто мені допоможе? Діти? Вони ще малі.
Дітям, між іншим, треба в темпі сніданок зробити. І дружині теж.
Ви агітуєте за штангу. Кажете, без обтяжень руки робляться як кисіль. А ви знаєте, скільки важать авоськи, що я їх тягну з базару? В кожній, хай вони згорять, по двадцять кілограмів! Погана вправа? Повірте, коли їх тягнеш, та ще на швидкості, язик вивалюється. Водні процедури? Але ж з мене і так піт ллється потоком. Аж мокрий слід за спиною залишається, як за автополивальником.
Ви кажете, якщо стискати і крутити тенісний м’ячик, кисті чудово розвиваються. А ви пробували викрутити цілу гору мокрої білизни? Не те що руки — плечі викручуються. А білизну ще треба просушити. Щоб мотузку діточки не обірвали, ти прагнеш її натягнути якнайкраще, ти стаєш на самісінькі кінчики пальців і тягнешся до найвищої гілки. Хіба погана вправа з розтягування?
Ви кажете, треба більше на природі бувати, дихати свіжим повітрям. А де, по-вашому, я вибиваю килими — в хаті? На чорному дворі, біля смітника. Ви кажете, заради хорошої постави треба частіше розгинатися і згинатися. Не заперечую. Але ж у нашій сімЧ чотири тахти, на кожній по шість подушок. Поки їх розкладеш на ніч, а потім вранці збереш — знаєте, скільки це згинань? Спина тріщить!..
А потім знов біг — на роботу. Там, правда, я цілий день сиджу за рахівницею. Зате після роботи знов-таки біг — додому; бо ж мене чекають вечірні вправи: для рук — пилосос, для ніг — натирання підлоги, водні процедури — над раковиною з брудним посудом.
Жінка? Ну що жінка?! Жінку в цей час не відірвеш від телевізора, бо там капітан Клосс таке виробляє, такі трюки відмочує... Жінка мені переказала всі двадцять серій. Чудо! А майор Вихор... А Баніоніс в ролі розвідника!.. Ви *хочете, щоб я позбавив її такої, розваги після цілого робочого дня? Щоб вона нічого не бачила, щоб залишалася темною, як ніч, щоб з неї весь колектив сміявся?
Я ж люблю її, я ж не переживу такого сорому (її)!
Ви кажете, нічого не вдієш, треба якось пристосуватися до емансипації жінок, що при емансипації чоловіків буде трохи легше. А хіба я проти? Хіба я заради своєї коханої не готовий чекати чоловічої емансипації скільки завгодно? Я ж ні проти чого не заперечую. Я ж не чіпляюся до вас із своїми тимчасовими труднощами. Це ви до мене чіпляєтесь — на стадіон, на стадіоні А коли? Вночі? То, може, ви за мене хоч трошки поспите?
їй-бо, не розумію, чого ви до мене причепилися!
Михайло Михайлов, 1980 г.
*** |